Історичні відомості селища Дружба Теребовлянського району Тернопільської області

Селище міського типу Дружба – одне з наймолодших поселень Тернопільщини. З початку свого заснування селище мало назву Зелена – таку назву мала залізнична станція. Це була перша на шляху від Тернополя станція, яка проходила попри ліс паралельно до залізничної колії. Отже назву станції, а потім і поселення, визначила сама природа. Початком заснування селища вважають 1896 рік, коли було відкрито рух поїздів на залізничній лінії Тернопіль – Копичинці. Згадка про перший збудований будинок датується 1893 роком.

З будівництвом залізниці дещо пожвавилось економічне життя краю.

Воєнні лихоліття, Визвольні Змагання обминули селище. Як у роки Першої так і в роки Другої світових воєн особливо стратегічного значення у військових діях воно не мало. коли йшли бої на Стрипі, на станцію привозили поранених і відправляли в медсанбати Теребовлі і Чорткова. Станцію Микулинці – Струсів було звільнено від фашистів 17 березня 1944 року. Про це офіційно повідомляло у військових зведеннях радянське інформбюро.

Проте, станція була чи не найбільшим свідком далекого недобровільного «великого переселення народів». На довговічне ув’язнення і заслання протягом 1939 – 1952 рр. було вивезено понад шість тисяч осіб. В пам'ять цих жахливих років встановлений пам’ятник на території залізничної станції із надписом «З цієї станції в 1939 – 1952 рр. з Теребовлянщини та деяких сіл Густинського, Підгаєцького, та Тернопільського районів більшовицькою владою вивезено у віддалені райони «Імперії зла» понад 6000 наших співвітчизників», який було відкрито та освячено 16 жовтня 2005 року, де кожного року відправляється Богослужіння та Панахиди в пам'ять вивезених та замордованих.

Населений пункт Зелена в 1963 році перейменований на село Дружба, в 1986 році село Дружба отримало статус селища міського типу.

Інтенсивна розбудова селища розпочалась завдяки початку роботи потужних підприємств:

З 1968 року розпочав роботу цех переробки деревини від Тернопільського лісозаводу, для своїх працівників побудував два багатоповерхових житлових будинки: дванадцятиквартирний та чотирьохквартирний. Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство» потужно працює і по нинішній день

В 1971 році 22 грудня запрацював Микулинецький завод залізобетонних виробів. У 1980 році Микулинецький завод залізобетонних виробів в 1989 перейменований на Дружбівський комбінат «Будіндустрія» Який вніс потужний вклад у розбудову селища: з 1971р. по 1991 р. підприємством збудовано і здано в експлуатацію: гуртожиток на 400 місць, 40-ка, 50-ти і 70-ти квартирні будинки, їдальня на 120 місць, будинок культури на 400 місць, профілакторій, лікарську амбулаторію, дитячий садочок, школу.

У 1971 році вступило в дію ще одне підприємство – Микулинецький консервний завод, який було засновано Тернопільською облспоживспілкою. У 1993 році завод перейменовано на СП «Микулинці консервний завод. Завод про функціонував 35 років. За цей час було побудовано вісім складів, велике фруктосховище, ковбасний цех, соковий цех. А також для працівників заводу було побудовано житловий будинок та гуртожиток у 1972 році.

На сьогоднішній день селище Дружба є одним і потужних індустріальних центрів Теребовлянського району Тернопільської області.

Функціонують потужні товариства, підприємства. Основні види промислової продукції вищезазначених підприємств, товариств: заготівля та зберігання зернових – ПП Агропромислове підприємство «Агро-Дружба», ТзОВ «Комбікормтрейд», ТзОВ «Агро-Комплекс»; виробництво будівельних матеріалів: ПП «Будівельний затишок», ТзОВ «Перспектива», ТзОВ «Лідер-Сервіс Тернопіль»; вироби із дерева, деревообробна промисловість: ДП «Тернопільське лісове господарство», ТОВ «Тернопільський деревообробний комбінат», ПП «Шанс». А також потужний м’ясопереробний цех, цех по переробці плодоовочевої продукції, ДП «Мишковицький спиртзавод»(Дружбівська спиртобаза), потужна база мінеральних добрив - ЗАТ «Галнафтохім». ПАТ «Птахофабрика Тернопільська», ТОВ «Колепр Д», ТзОВ «Алькор Київ», ТОВ «Тернопіль-постач», ПП «Тернопільський СКВБ «Галицькі леви»,

Функціонує продуктово-промислова торгівельна мережа:

Продмаркет «Щедрий кошик», Продмаркет «Цимус», Міні-маркет «Сашко», ряд продуктових магазинів, промислові склад – магазини, торгово-закупівельна база, продуктова гуртово-торгова база. Магазини: «Будмікс», Будмаркет. Аптека. Газова заправка (ПП «Графіт»), дві автозаправки: АЗС WOG ТОВ «Завод Галичина» та АЗС ВАТ «Укрнафта».


Діючі об’єкти громадського харчування

Кафе – Мотель «Гранд», кафе «Альфа», кафе «Анжеліка», кафе «Лісова пісня»


Освіта і культура

Дружбівський дитячий ясла - садок «Оленка» відкритий у 1979 році - дошкільна установа загального розвитку. Садочок розрахований на 90 дітей - 4 групи.

Дружбівська школа відкрита 31 серпня 1983 року, розраховане триповерхове приміщення на 464 учні. З 1992 року школа одержала статус середнього навчального закладу. З 1994 року – статус «загальноосвітньої школи І-ІІІст.», а з 1 вересня 2016 року Дружбівська Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. перепрофільована на загальноосвітню багатопрофільну школу І-ІІІ ст. – школа успіху з юридично-поліцейським профілем.

В 1981 році відкритий Дружбівський будинок культури. глядацький зал на 400 місць. При будинку культури функціонують різні гуртки художньої самодіяльності: дитячий хор, дитячий вокальний ансамбль «Лілея», фольклорний ансамбль «Дружбівські цигани», ансамбль художнього слова, дитячий драматичний гурток, фольклорний ансамбль «Дударі», аматорський жіночий вокальний ансамбль «Яворина», звання народного отримав у 2003 році; а також при будинку культури діє вокальне тріо «Калинонька», вокальний дует «Горицвіт». В приміщенні будинку культури розміщена бібліотека, відділення поштового зв’язку.

До 1983 року діяв на території селища фельдшерсько – акушерський пункт, а 28.12.1983 р. на базі ФАПу відкрито сільську лікарську амбулаторію, яка обслуговувала селище Дружбу, Кровінку, Налужжя. 1 січня 1994 року лікарську амбулаторію перейменовано на амбулаторію загальної практики – сімейної медицини.

До 1986р. селище Дружба було адміністративною одиницею Микулинецької селищної ради. У відповідності до рішення Тернопільської обласної ради від 24.12.1986 р. було створено виконком Дружбівської селищної ради. Перша сесія відбулася 24 березня 1987 р.

Розвинена інфраструктура селища – селище повністю газифіковане як житлова частина селища так і промислова. Працює комунальне господарство, селище забезпечене центральним водопостачанням та водовідведенням. На території селища функціонує відділення Теребовлянського РЕМу – розташована потужна електрична підстанція.


Основні історичні та історично - архітектурні пам’ятки, культові споруди:

  1. Українська православна церква Київського патріархату ім. св. апостолів Петра і Павла – зареєстрована та закладений перший камінь 12 липня 1991 р.
  2. Українська греко-католицька церква ім. св. апостолів Петра і Павла, громаду зареєстровано в кінці 1991 року і 12 липня 1992 р. відслужили першу Святу Літургію.
  3. Пам’ятник, встановлений в пам'ять понад 6000 співвітчизників нашого краю вивезених сталінським режимом в віддалені райони Радянського Союзу.
  4. Капличка Матері Божої біля джерела до свято Вознесіння, відкрита в 2007 році.
  5. Капличка Матері Божої на території Дружбівської ЗОШ І-ІІІ ст., відкрита навесні 2010 року.


Географічна довідка селища Дружба
Теребовлянського району Тернопільської області

Центр селища - Дружбівська селищна рада. Від селища до районного центру - залізницею10 км, автошляхом - 9 км, До обласного центру: залізницею - 27 км, автошляхами – 26 км. Залізнична станція розташована в центрі селища.

Селище міського типу Дружба в Північній частині Теребовлянського району. Загальна площа селища 474га. На заході межує із селами Налужжя та Варваринці, на сході з с. Лошнів, на південному сході – с. Кровинкою, північному заході – із. с. Кривки та смт. Микулинці. Розташована між районним центром Теребовлею (9 км на південний схід) та обласним центром Тернополем (26 км на північ). Через селище проходить автомобільна траса міжнародного значення (Е – 85) Доманове – Ковель – Чернівці та міжобласного значення: Тернопіль - Івано-Франківськ.

В селищі налічується 235 дворів та 14 багатоповерхівок, всього проживає 1856 жителів.

Селище знаходиться на Тернопільському плато. На вододілі між річками Серет, що протікають за 2 км на захід та Гнізною - за 3 км на схід. Абсолютні висоти складають 350 – 370 м.

Клімат помірно – континентальний, з нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Надходять західні повітряні маси, в основному з Атлантичного океану та східні материкові. Середньорічна температура становить +7*С. Середня температура січня -5,5*С а липня - +16*С. Кількість опадів складає 600 мм. Взимку опадів випадає найменше. Сильні морози бувають досить рідко. Переважають північно – західні та південно – східні вітри. Чітко простежуються зміни пір року.

В межах селища найбільш поширеними є сірі лісові опідзолені грунти. Серед них переважають сірі лісові та чорноземи опідзолені.

Лісові масиви в основному розташовані на півдні та південному сході. Невелика лісова посадка знаходиться в північній частині селища. Переважають в основному грабово – дубові ліси впереміжку - берези, сосни.

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування

Логін: *

Пароль: *